Не секрет, що у всьому світі саме локальні страви й продукти є сталим драйвером туризму у різних регіонах. А Закарпаття направду славиться дивовижним розмаїттям мультикультурної гастрономії. Однак у туристичній сфері, на жаль, ця смачна складова гідно не оцінена.
Тому символічно до Всесвітнього дня туризму в Хусті, а саме в готельно-розважальному комплексі “V&P”, команда ініціативних та небайдужих фахівців провела пілотне тестування та презентувала унікальний проєкт “Віртуальний музей гастрономічної спадщини “Вітрина Закарпаття”.
Його мета – вивчити локальні автентичні страви, дати їм фахову, експертну оцінку й показати, насамперед місцевим громадам, що автентична гастрономія вартує того, аби винести її за межі домашньої кухні.
Завдяки проєкту локальні страви Срібної Землі будуть доступні в цифровому форматі. Віртуальний музей “Вітрина Закарпаття” міститиме базу даних елементів гастрономічної спадщини, що дозволить зберегти традиції приготування їжі різних етнічних груп та сприятиме промоції гастрономічного туризму Закарпаття.
Ідею збереження автентичних закарпатських страв радо підтримала рестораторка Марина Лунченко, адже переконана, що саме колоритна гастрономія Закарпаття, де переплетені страви різних народів, є справжнім магнітом для туристів.
“Ми давно популяризуємо локальну страву. Вважаємо це своєю місією, адже щоб не втратити нашу гастрономічну спадщину потрібно її популяризувати й передавати з покоління в покоління.
Сьогодні для дегустації підготували кілька локальних сетів: це лангоші, рокот-крумплі, наш фірмовий паштет з печінки, велятинська дзяма, сегединський з копченостями та інші колоритні страви. Маємо також широкий вибір крафтових наливок. Ну, а для душі пропонуємо гостям цікаву авторську екскурсію”, – розповіла Марина Лунченко.
Детальніше з проєктом “Віртуальний музей гастрономічної спадщини “Вітрина Закарпаття” ознайомили його ініціатори та реалізатори.
“Ми багато знаємо про гастрономічні шляхи у Франції, Італії і навіть уже у Прибалтійських країнах, але нам мало відомо про своє, рідне. Наша команда щиро переконана, що маємо великі можливості для розвитку гастрономічного туризму. Туристи завжди хочуть спробувати локальну кухню, а не піцу, бургери, які є доступними у різних куточках світу. До прикладу, є страви, притаманні великій території країни (такі, як борщ, хоча і тут простежуються різні варіації), а є їжа, притаманна тільки конкретному ареалу, населеному пункту, громаді. І відповідно ця громада може створювати навколо цих страв свої туристичні продукти. Ми хочемо це дослідити й систематизувати, і завдяки Українському культурному фонду маємо таку можливість, адже дійсно на Закарпатті унікальна мультикультурна кухня не має гідної оцінки в туристичній сфері, на яку заслуговує”, – поділилася думками Таїсія Симочко, експертка проєкту “Віртуальний музей “Вітрина Закарпаття”.
Важливою складовою цього проєкту є навчання локальних груп бізнесменів та інших зацікавлених осіб, яким чином використати культурне багатство для того, щоб розвивати регіон і бути успішними.
“Одна з ідей проєкту – не тільки віднайти локальні страви, але і створити гастролокації, співапрацювати з бізнесом, зокрема готельно-ресторанним, щоб автентичні страви увійшли до сучасної кухні, – розповідає Людмила Козловська, представниця ГО “Імаго культури”, яка, власне, і стала заявником проєкту “Віртуальний музей гастрономічної спадщини “Вітрина Закарпаття”. – У такий спосіб ми досягнемо промоції цих страв через заклади громадського харчування: вони будуть внесені в меню, інтегровані в сучасну кухню”.
До слова, втіленню проєкту передує копітка робота, одним із елементів якої є польові експедиції до пілотних місць проєкту, серед яких і Хустська ТГ, де відбирають локальні гастрономічні ідеї і традиційні страви. Займається цим етнограф Павло Леньо.
“Їжа – це дуже стійкий і водночас гнучкий елемент народної культури, на який науковці довгий час не звертали уваги, оскільки він завжди поряд. Але час та новітність вносять свої корективи у рецептури. Тож наше завдання – знайти старі традиційні рецепти, відчистити від нашарувань нових інгредієнтів. Ми хочемо не просто підняти гастрономічну складову краю, але й зробити наші продукти і страви елементами нематеріальної культурної спадщини”, – зауважив етнограф.
У рамках проєкту ретельно вивчається не тільки історія походження страви, але й науковим шляхом проводиться її індексація тощо.
“Я займаюся аналітичною складовою проєкту. Через доказовість, індексацію складається аналітичний профіль страв. Одним із компонентів проєкту стане інтерактивна мапа, на якій буде зазначено, де ця їжа була локалізована та ідентифікована, і у яких закладах її можна спробувати, а з бази даних можна буде дізнатися навіть, які корисні мікроорганізми та біологічно активні речовини містить та чи інша страва. Кожен інгредієнт та крок приготування буде переведений у систему кодів, а весь процес зафільмований та перетворений на технічну схему, що допоможе будь-кому, хто забажає, максимально точно відтворити автентичні страви”, – розповіла Надія Бойко, завідувачка кафедри клініко-лабораторної діагностики та фармакології, директорка Науково-дослідницького і навчального центру молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок ДВНЗ “УжНУ”.
Варто зауважити, що “Віртуальний музей “Вітрина Закарпаття” реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Сподіваємося, що цей унікальний проєкт стане успішним, і незабаром завдяки віртуальному музею про закарпатські автентичні страви дізнаються у різних куточках світу.
Богдана КЛЕКНЕР, фото О.Шуфрич.